Граматика |

Особові та присвійні займенники в німецькій мові

Німецькі займенники: ich, mich, mir і присвійні форми

Німецькі займенники змінюють форму залежно від ролі: ich — «я», mich і mir — форми додатка, mein виражає належність. Порівняйте: Ich sehe ihn. — «Я бачу його» та Er hilft mir. — «Він допомагає мені». Щоб вибрати форму, визначте особу й відмінок, а для присвійного слова — ще й іменник, якого воно стосується.

Особові займенники: підмет і додаток

Nominativ — форма підмета. Akkusativ і Dativ — основні відмінки додатків. Їх часто можна зіставити з українськими знахідним і давальним відмінками, але німецьку форму потрібно вибирати за керуванням німецького дієслова чи прийменника, а не лише за перекладом.

Особа Nominativ Akkusativ Dativ
я ich mich mir
ти du dich dir
він er ihn ihm
вона sie sie ihr
воно es es ihm
ми wir uns uns
ви: кілька людей, неформально ihr euch euch
вони sie sie ihnen
Ви: ввічливо, до однієї чи кількох людей Sie Sie Ihnen

У таблиці подано повсякденні форми підмета й додатка. Особові займенники мають і форми Genitiv, проте у звичайному мовленні вони рідкісні. Їх не слід плутати з присвійними словами mein, dein та іншими.

Підмет: рід та узгодження з дієсловом

Підмет визначає форму дієслова: ich komme, du kommst, er kommt, wir kommen, ihr kommt, sie kommen. Замінюючи назву предмета, займенник вибирають за родом німецького іменника. Рід українського перекладу може не збігатися.

Der Schrank ist neu. Er steht im Flur.
Шафа нова. Вона стоїть в коридорі.

Die Uhr ist alt. Sie funktioniert noch.
Годинник старий. Він ще працює.

Das Fenster ist offen. Es ist sehr groß.
Вікно відчинене. Воно дуже велике.

Akkusativ чи Dativ: орієнтуйтеся на німецьке дієслово

Багато дієслів вимагають додатка в Akkusativ: sehen, kennen, besuchen, anrufen. Інші керують Dativ: helfen, danken, antworten, gefallen. Учіть відмінок разом із дієсловом. Наприклад, українською «телефонувати кому», але німецьке anrufen вимагає Akkusativ.

Конструкція Приклад Переклад
anrufen + Akkusativ Ich rufe dich später an. Я зателефоную тобі пізніше.
helfen + Dativ Kannst du mir helfen? Ти можеш мені допомогти?
für + Akkusativ Das Geschenk ist für sie. Подарунок для неї / для них.
mit + Dativ Ich fahre mit ihm. Я їду з ним.

Відмінок може визначати й прийменник: für mich — «для мене», ohne dich — «без тебе», mit uns — «з нами», bei euch — «у вас». У Das gefällt mir — «Мені це подобається» — підмет das, а mir стоїть у Dativ. Той, хто відчуває щось, не обов’язково є підметом.

Sie, sie та ihr: дивіться на все речення

Ввічливе Sie пишемо з великої літери; воно потребує такої самої форми дієслова, як sie «вони»: Sie kommen. Велику літеру зберігаємо в Ihnen і присвійному Ihr. Мале sie означає «вона» або «вони»; розрізнити їх допомагають дієслово й контекст. На початку речення самої великої літери для визначення змісту недостатньо.

Приклад Значення
Heute kommt sie. Сьогодні вона прийде.
Heute kommen sie. Сьогодні вони прийдуть.
Kommen Sie heute? Ви сьогодні прийдете? Ввічливе звертання.
Ihr habt Zeit. У вас є час. Ihr — підмет, неформальне «ви».
Ich helfe ihr. Я допомагаю їй. Dativ.
Das ist ihr Fahrrad. Це її / їхній велосипед. Належність.

Присвійні форми: спочатку визначте власника

Основа присвійного слова показує, про чию людину або річ ідеться. Закінчення залежить від роду, числа й відмінка наступного іменника. Це два окремі кроки: власник → основа; іменник → закінчення.

Власник Основа Значення
ich mein- мій
du dein- твій
er / es sein- його
sie ihr- її
wir unser- наш
ihr euer- / eur- ваш: неформально
sie ihr- їхній
Sie Ihr- Ваш: ввічливо

Jonas sucht seine Tasche. Lea sucht ihren Schlüssel.
Йонас шукає свою сумку. Леа шукає свій ключ.

У seine Tasche основа sein- стосується Йонаса, а -e узгоджується з жіночим родом Tasche в Akkusativ. У ihren Schlüssel основа ihr- стосується Леа, а -en показує чоловічий рід та Akkusativ слова Schlüssel. Українському «свій» у таких реченнях відповідають різні форми: Ich suche meinen Schlüssel. Sie sucht ihren Schlüssel.

Перед іменником: закінчення mein, dein та інших форм

Перед іменником ці слова називають присвійними означальними словами, німецькою Possessivartikel. Вони займають місце артикля: mein Buch, а не das mein Buch. Закінчення з таблиці використовують і з іншими присвійними основами.

Відмінок Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід Множина
Nominativ mein meine mein meine
Akkusativ meinen meine mein meine
Dativ meinem meiner meinem meinen
Genitiv meines meiner meines meiner

Mein Bruder kommt. — Мій брат прийде.
Ich besuche meinen Bruder. — Я відвідую свого брата.
Ich fahre mit meiner Schwester. — Я їду зі своєю сестрою.
Das ist das Fahrrad meines Bruders. — Це велосипед мого брата.

Коли додаємо закінчення, euer зазвичай має основу eur-: euer Hund, eure Katze, euren Hund, mit eurem Hund. Не забувайте про закінчення іменників: mit meinen Freunden містить -n у Dativ множини, а meines Bruders — -s у Genitiv.

Без іменника: meiner, meine, meins

Присвійний займенник може замінювати іменник, уже зрозумілий із контексту. Порівняйте: Das ist mein Stift. — «Це моя ручка» та Der Stift ist meiner. — «Ручка моя». Без іменника в чоловічому роді Nominativ і в середньому роді Nominativ/Akkusativ з’являються закінчення, яких немає у форми перед іменником.

Відмінок Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід Множина
Nominativ meiner meine meins / meines meine
Akkusativ meinen meine meins / meines meine
Dativ meinem meiner meinem meinen

Відмінок залежить від ролі займенника в його реченні: Du hast deinen Stift. Ich nehme meinen. — «У тебе твоя ручка. Я візьму свою». Тут meinen стоїть в Akkusativ після nehmen. Для середнього роду: Ist das dein Handy? Nein, meins liegt zu Hause. — «Це твій телефон? Ні, мій лежить удома».

Де стоять займенники-додатки

Ненаголошені займенники-додатки зазвичай стоять ближче до початку середньої частини речення. Якщо обидва додатки виражені особовими займенниками, нейтральний порядок — Akkusativ перед Dativ. Якщо займенник лише один, він зазвичай передує додатку-іменнику. З двома іменниками зазвичай першим іде Dativ.

Модель Приклад
Два іменники Ich zeige meinem Bruder das Foto.
Займенник Dativ + іменник Ich zeige ihm das Foto.
Займенник Akkusativ + іменник Ich zeige es meinem Bruder.
Два займенники Ich zeige es ihm.

Перше речення означає «Я показую братові фотографію», останнє — «Я показую її йому». Це нейтральні моделі; за логічного протиставлення порядок може змінюватися. У питанні розрізняйте підмет і додатки: Kannst du es mir zeigen? — «Ти можеш показати мені це?»

Коротка перевірка: типові помилки

Неправильно Правильно Чому
Er hilft mich. Er hilft mir. Helfen вимагає Dativ.
Ich rufe dir an. Ich rufe dich an. Anrufen вимагає Akkusativ.
Das ist mein Tasche. Das ist meine Tasche. Tasche — жіночого роду.
Der Stift ist mein. Der Stift ist meiner. У звичайному сучасному мовленні потрібна самостійна форма.
Ich fahre mit Sie. Ich fahre mit Ihnen. Після mit ввічливе «Ви» має форму Ihnen.